Дим від багать

57

Зміст:

  • Сон в метро (чернетка)

Дим від багать піднімається до неба,
Тонуть дерева в терпким
тумані —
Так кожен рік ми проводжаємо літо —
Час надій і курортних
романів.
Дим від багать піднімається до неба,
Непроханим Гостем
сяде на вікна…
Що ж ти так швидко скінчилося, літо,
Що ж ти було
так швидкоплинно…
Дим від багать піднімається до неба,
Душить
дерева своєю пеленою…
Шкода, що я не можу і не смію
в цей
сумний час з тобою…

Сон в метро (чернетка)

Хто
знає — смерть, народження —
Рух назустріч світлу?
Як дивно,
що щодня
Зі мною відбувається це…
Як дивно, що
щоденно,
У вихідні та будні
Ми в чорності зникаємо,
І знову
оживаем ніби,
Як дивно — під час мороку
Живемо ми життям
другою,
Але в світлий час, однак,
Тягнемо її за собою…
Від
сну не зовсім отямившись —
Вже як ожили зразок
Солодко — пресладко
зевнувши —
З поїзда ми виходимо…
Та поїзд в тунель
пірнає,
І знову несеться до світла…
Як дивно, що
щодня
Зі мною відбувається це…

Ніконова Дарина (sichan), [email protected]

Вірші