Майорка

181

Зміст:

  • Іспанія. Готель Flamboyan. 24 червня — 2 липня 2004 р
  • Парк Галаццио
  • Готель
  • Аквапарк

Іспанія. Готель Flamboyan. 24 червня — 2 липня 2004 р

В цьому році ми вперше зіткнулися з проблемою вибору місця для літнього відпочинку. Не те, щоб земну кулю менше став, просто вимоги дуже високі у нас були.

Ми вперше їхали всією сім’єю: мама (Я), папа (Сергій), син (Даня 5 років) і дочка (Еріка 1,8 р.). Тому потрібно було враховувати інтереси всіх.

Для початку ми визначили, що країна повинна бути цивілізованою. Все-таки з нами діти, і станься «що» — перспектива втекти за допомогою до арабів нас не радувала. Тому країни типу Тунісу, Єгипту та Туреччини ми відкинули відразу.

Друга умова — це відносна близькість країни. А значить, зі списку можливих країн стразу були викреслені Тайланд, Мальдіви та інша екзотика.

І третє — це обов’язкова наявність моря або океану з піщаним пляжем. Значить, викреслюємо Мадейру і Мальту.

Залишалась Європа. Але й тут не так вже й багато країн, що відповідають нашим вимогам — Кіпр, Кріт, Греція, Іспанія, Португалія, Франція. Але Лазурний берег Франції занадто дорогий, а в Португалії холодний океан і сильні вітри. В Іспанії та на Кіпрі ми були кілька разів. А Греція, судячи з відгуків, дуже нудна. В результаті вибору практично не залишилося. Поки я раптом випадково не побачила на карті маленьку крапку в Середземному морі. МАЙОРКА! Відразу згадалися слова відомої пісні: «Нехай тобі присниться Пальма де Майорка..». Проглянувши Інтернет на наявність інформації про цьому острові, якій виявилося чимало, я зрозуміла, що це те, що нам треба — це Європа (острів належить до групи Болеарского архіпелагу і належить Іспанії), це море і білий пісок, це близько — переліт 4,5 години, це наявність «развлекалок» для дітей, і найголовніше — відносно низька ціна. Мальовничі фотографії острова затвердили нас до думки, що ми їдемо саме на Майорку.

Серед численних курортних місць острова ми вибрали містечко Магалуф і не прогадали. В межах 5 хвилин їзди на машині знаходиться два аквапарку, а саме містечко — суцільна тусовка. Велика частина відпочиваючих — англійці. Мабуть втомившись від пуританського способу життя у себе на батьківщині вони відривалися по повній програмі. Ми йшли на сніданок, а вони поверталися з дискотек.

Прилетіли на Майорку ми близько трьох годин дня. Аеропорт знаходився в 15 км від Магалуфа, так що в п’ять годин ми були вже в нашому номері в готелі. Треба віддати належне персоналу: номер нам дали просторий, так що там без проблем помістилася не тільки ліжко для Данини, але і дитяча ліжечко для Еріки.

Так як до вечері залишалося ще 2 години, було прийнято одностайне рішення відправитися на море. І теплі середземноморські хвилі лагідно объяли наші білі тлінні тіла. «Ех, як же мало людині потрібно для щастя» — думали ми, валяючись на білому піску і вдивляючись в нескінченну гладь блакитного неба.

МайоркаМайорка нас не просто приємно здивувала. Вона нас вразила. Густа зелень лісів, білий пісок, блакитне море, гори — і все це на одному острові. Клімат там дійсно такий м’який, як про нього пишуть. Принаймні, коли ми побачили, що на градуснику 33 градуси, то відразу і не повірили. Ніякої виснажливої спеки. І все завдяки численним хвойним деревам.

МайоркаТепер про курорт. В Магалуфе три пляжі. Саме містечко являє собою літеру «П», що виходить як би у вигляді мису в море, і з трьох сторін омивається водою. Таким чином виходять три різних пляжу. А всередині — вузенькі вулички з численними магазинами, ресторанами, дискотеками, нічними клубами і т. д.

МайоркаВсі вечора ми тусувалися в місті. Не кожен день побачиш компанію молодецькою англійської молоді, одягнену в костюми «бетменів», або «кішечок», або «вікінгів». Народ вміє відпочивати. Починаючи з восьмої вечора вулиці заповнюються епатажно одягненою молоддю, яка з піснями та криками переміщається з однієї дискотеки на іншу. Місто перетворюється на живий організм, готовий з радістю поглинути вас у шалений вир веселощів.

Але це абсолютно не означає, що на Майорку варто приїжджати тільки заради нічного життя. Кількість пропонованих екскурсій і визначних пам’яток явно не співпадало з тією кількістю днів, які ми збиралися провести на цьому острові.

Ми поїхали всього на тиждень (тепер я розумію, як це мало). День від’їзду-день приїзду, три дні на морі, таким чином, залишалося всього два дні. Один день ми однозначно вирішили витратити на аквапарк (не тільки заради дітей, я сама дуже велика любителька), а з другим ще не було вирішено. Але обставини вирішили за нас — це був Парк Галаццио.

Парк Галаццио

Ми нічого не знали про це місце, коли зібралися туди поїхати. Просто так вийшло, що в перший день на морі ми трохи обгоріли і на ранок наступного дня вирішили зайвий раз не світитися на сонці. Подзвонили менеджеру. Вона порадила нам провести день саме в цьому парку. Так що, коли ми сідали в таксі зі словами «Парк Галаццио», ми не мали особливого представлення, куди ми їдемо. Більше того, я морально готувалася до нудної проведення часу в тіні дерев. Але як же я помилялася!

Їхали на таксі близько 30 хвилин. Подумки пораділа, що взяли саме таксі, а не машину напрокат. Той маршрут, яким він нас віз, нам би самостійно не проїхати. Майже немає покажчиків!!! А ті, що були — показували в іншу сторону. Ну і плюс серпантинна дорога — для непідготовленого водія не кращий варіант.

Коли під’їхали до парку, зрозуміли, що вчинили дурість, взявши з собою коляску для Еріки. Але не встигнувши навіть до кінця усвідомити, отримали пропозицію від дівчини, яка зустрічає відвідувачів і продає квитки, залишити нашу коляску у неї і отримати її вже в кінці маршруту. Ах, які ж розумні європейці!!! Все — для людей!!!

Отже, входимо в парк. Парк Галаццио — національний природний парк площею 2,5 мільйона кв. метрів. Через парк кілька маршрутів: простий (ми їм пішли), складний і екстремальний (це коли треба йти по канатному мосту, забиратися по скелях і т. д.). Про все це та багато іншого говорять стенди на вході. А також про шаленому кількості флори і фауни на території парку. Так, і про те, що курити на території парку заборонено. Дбайливі.

Парк дуже гарний, безліч водоспадів, приголомшливі пейзажі, павичі ходять під ногами, як курки, і охоче беруть корм з рук (його, тобто корм, можна придбати при вході на територію парку). Стежка вузенька, з шляху не зіб’єшся, видають при вході карту і сам шлях розмічений стрілками.

МайоркаУ парку взагалі все зроблено «по розуму». На протязі всього маршруту понад 10 «привалів», де можна, сидячи на лавочках, помилуватися пейзажем і випити кришталево чистої води, що б’є з ключа.

МайоркаКоли ми їхали в парк, то найбільше, звичайно, переживали за маленьку Еріку. Як вона перенесе подорож. Але дівча бойко крокувала по стежці, впевнено переступаючи через корчі та інші нерівності. Три кілометри пішки подолала хвацько.

МайоркаУ всіх було відчуття якоїсь легкості і нескінченно кайфу. Ми йшли по стежці, не перестаючи дивуватися з краси, яка нас оточує.

У завершенні маршруту нас чекав ще один сюрприз. Крім пристойного кафе, побачивши яке, ми зрозуміли, як ми зголодніли, нашому погляду відкрився приголомшливий водойма з водоспадом. Ох, яке ж це диво — скупатися під водоспадом. Добре відпочивши, накупавшись і подивившись шоу хижих птахів, ми зібралися додому. Тільки от невдача — таксі, «чергували» біля парку, немає. Сюди приїжджають в основному або на машині, або організованими групами на автобусі. Ми вже було почали уявляти перспективу пішого походу до найближчого населеного пункту, а це не менше 15 км, як наші муки розвіяв співробітник парку, викликавши таксі по рації, та ще й запитав, чи ми хочемо якийсь конкретний номер таксі або будь — .. Їх, Європа…

Це був третій день на Майорці.

До цього часу ми вже обжилися, вивчили всі околиці готелю. До речі, що стосується готелю…

Готель

МайоркаЯкщо чесно, він не тягнув на свої чотири зірки. Це, звичайно, наша суб’єктивна думка, але ми не в перший раз в іспанському готелі, і, загалом-то, є з чим порівнювати. З мінусів ми відзначили «загальмованість персоналу», такий же «тормознутый» ліфт (відвідувачі, в основному, ходили пішки по сходах, нам доводилося довго чекати, так як ми жили на п’ятому поверсі). Відсутність обіцяного бару біля басейну та дитячого майданчика (немає вру, майданчик все ж була у вигляді однієї гірки і одного будиночка, практично покинута близько паркування). Кахельна підлога в номері. І дуже убоге меню. Практично кожен день одне і те ж. Змінювалося тільки 2-3 страви. Ну да ладно, з голоду не померли. Зате в готелі є одна особливість. Увечері, коли на вечерю замовляєш напої, з тебе забувають взяти гроші і при цьому не записують на рахунок твого номеру. Виглядає це приблизно так: офіціант приймає замовлення і приносить напої, потім в зал виходить «спеціально навчена людина» і проходиться по столиках, виписуючи рахунки і збираючи гроші. Але іноді він не виходив, вірніше, частіше не виходив, ніж виходив. Нас довго мучила совість, думали, може варто залишати гроші просто на столі. Але озирнувшись навколо, зрозуміли, що ніхто не залишає, просто йдуть і все.

МайоркаАле в цілому готель нормальний. Якщо врахувати, що ми там тільки спали і їли, він цілком задовольняв нашим вимогам. Головними його перевагами були близькість до пляжу — з одного боку, і розташування в центрі міста — з іншого.

МайоркаДні нашого перебування на Майорці летіли як помах вій. Вдень ми валялися на пляжі, а вечорами гуляли по місту. З обов’язковим відвідуванням: ігрових автоматів, батута і магазинів.

МайоркаА під кінець, коли Еріка вже засинала в колясці, сідали в яке-небудь щодо тихе кафе пропустити по бокальчку сангрії. Спостерігаючи за нічним життям міста, обіцяли собі, що обов’язково сюди приїдемо «потусити» без дітей.

МайоркаОтже, залишалося два дні. І ми, звичайно ж, поїхали в аквапарк.

Аквапарк

МайоркаЇх на Майорці два. Знаходяться через дорогу один від одного. Один звичайний, а другий тематичний — Western Water park. Туди-то ми і пішли. Крім численних гірок та інших аква-розваг, там проходять тематичні шоу в стилі вестерн з кіньми, хижими птахами і т. д. Парк дуже сподобався. Особливо порадувало відсутність великих черг на гірки і вільний доступ до балонів. У Бенідормі їх доводилося брати на прокат за 6 євро, і взяти їх можна було тільки якщо приїхати до відкриття парку. Тут такої проблеми не було.

МайоркаОдного дня нам здалося мало. Син дивувався, коли після 8 проведених там годин йому повідомили, що пора йти, так як парк закривається. «Але ж ми тільки прийшли!» — обурювався він.

МайоркаЕріка ж проспала в парку на шезлонгу 4 години. У неї кілька днів лізли зуби і саме в той день перестали хворіти, і вона нарешті виспалася. Тому ми з чоловіком по черзі бігали на гірки, ну а Данькові, відповідно, пощастило найбільше.

Майорка
Майорка

МайоркаНа наступний день нам треба було їхати. На відміну від загальноприйнятої світової практики, звільнити номер нам потрібно було в 11.00. А автобус за нами повинен був прийти до 15.00. Ну не тинятися ж п’ять годин по місту! Ми склали одежу, в якій збиралися їхати, в окремий пакет, склали всі речі в багажну кімнату і пішли на пляж.

МайоркаЇхали трохи сумні. Особливо діти. Але ми обіцяли їм, що обов’язково ще повернемося сюди, і щось мені підказує, що виконаємо свою обіцянку неодноразово!

Майорка

Яна Савіна, [email protected]

Особистий досвід