Наша няня

50

Наша епопея з пошуком няні почалася, коли дитині виповнився рік. До року я сиділа з дитиною одна, бабусі-дідусі у нас працювали, батько теж працював з ранку до пізнього вечора як справжній мисливець. А я по життю людина дуже активно-непосидючий, будинки для мене сидіти дуже важко, навіть, незважаючи на навантаження по догляду за дитиною. І ось, як тільки нашому непосиді синочку виповнився рочок, я вирішила, що не можу більше бути домогосподаркою.

На роботі мене чекали, місце моє тримали, запитували, коли повернуся. Та й вдома я стала дратуватися по дрібницях, а це все аж ніяк не позитивно позначається як на чоловіка, так і на дитину. Ось тут і постало питання про няню. Довіряти свій скарб сторонньої тітці було страшно, маленький ще, якщо його будуть ображати, поскаржитися не зможе. Вирішили шукати няню в знайомим.

Виявилося це не такою простою справою, як здавалося спочатку. Нарешті, ніби знайшли одну кандидатуру, домовилися про зустріч. Няня виявилася жінкою немолодий, але дуже активною і діяльною. Ми з нею поговорили, її погляди на виховання нам сподобалися, дитина поставився до неї позитивно. Ніби все ОК. Домовилися, коли вона зможе вийти на роботу. Ми хотіли, що б спочатку няня попрацювала кілька місяців при моїй присутності, і дитина звикне до няні, і я подивлюся, як няня працює. Але… Няні запропонували більш високу оплату в іншій родині, і ми знову почали пошуки. Ще одна няня, подивившись на нашого живчика, відразу відмовилася від роботи у нас, так як вирішила, що не впорається. Я вже було прийшла у відчай і вирішила, що найближчим часом вийти на роботу й відчути себе не тільки матусею, але і людиною товариства мені не світить, коли моя мама сказала, що є начебто ще одна жінка, її родичка по службі, яка начебто не проти працювати нянею. Ми вирішили з нею зустрітися і поговорити.

Няня виявилась дуже миловидною жінкою 56 років. Я відзначила її акуратність, ввічливість, і навіть стиль в одязі. Вона мені відразу сподобалася доброю посмішкою, приємним м’яким голосом, що розташовує до себе манері спілкування. Дитина з нею навіть як то відразу увійшов у контакт і навіть вирішив похвалитися своїми іграшками, що він зазвичай з незнайомими людьми ніколи не робив. Загалом, ми вирішили, що ця няня нам до душі. І ми не помилилися.

Ось сьогодні, через майже рік з того моменту, я кожен день думаю, як нам пощастило! Наша няня обожнює дітей, а мого сынулю — особливо. Вона носиться, з моїм синочок так, як іноді навіть я не роблю. При цьому вона завжди не забуває про те, що вона — няня, а в дитини є мама і тато. У неї залізна витримка, що приховувати — мій синок — справжній вождь червоношкірих. Няня може спокійно йому пояснювати, що таке добре, і що таке погано. У неї вистачає терпіння на всі його витівки, вона може зацікавити мого непосиду читанням або малюванням, хоча я завжди була впевнена, що сидіти на місці більш 3минут він взагалі не може. При цьому вона ще встигає готувати йому їжу, гідну дитячого ресторану. Кожен день вона придумує йому що-небудь смачненьке і при цьому корисне. Дитина їсть, аж за вухами тріщить.

На дитячому майданчику няня складає компанію мою Мауглі (іноді його товаришам) і на горах, і в пісочниці, і в догонялках. Як у неї сил на все вистачає, я, напевно, в її віці, буду, навряд чи здатна на такий активний спосіб життя. А ще я дивуюся, як при такому ритмі трудового дня, наша няня встигає прибирати в нашій квартирі, погладити висохле білизна і іноді що то попрати… Причому я кожен раз прошу нічого з дому не робити, адже їй і так багато роботи. А вона каже, що я теж втомлююся на роботі, і вона хоче мені допомогти.

І взагалі наша няня — просто Мойдодир якийсь. У нас в будинку і так чисто було, а тепер все блищить. І дрібний мій на неї глядючи чепуруном став. Так іноді мило дивитися, як мій малюк віник візьме і підлогу підмітає, причому намагається так, аж пихтить. Чи візьме ганчірку, і дзеркало тре, повторюючи «Чистити, чистити…»

Ну, а до швабри у нього постійна любов. Він і вдома, і на дачі і в гостях все норовить підлоги помити… Доходить до смішного. Дитина, побачивши швабру на картинці або живцем відразу пожвавлюється і каже «Няня! Мити! Мити підлогу».

Няня навчила дитину, що потрібно завжди мити руки після прогулянки. Він проситься у ванну і милом намилюємо собі руки. Дитина дуже любить няню. І навіть у вихідні за нею сумує. Няня, відсутність у мене і чоловіка весь час не забуває нагадати нашому малюкові, що мама і тато його дуже люблять, і що вони скоро прийдуть. Завдяки няні, наш синуля зараз у свої рік і дев’ять досить багато вже може сказати, що знає цифри від 1 до п’яти, забавно танцює і навіть намагається говорити кінцівки віршиків.

Ось така у нас чудова няня. Зараз перечитала, і сама прям не вірю, що нам так пощастило. Няня нам стала членом сім’ї. Велике їй спасибі, що вона ось така, яка є, і дитина і ми їй дуже вдячні, дуже її цінуємо і поважаємо.

Батьківщина Наталія, [email protected]

Особистий досвід