В оточенні звуків

58

Зміст:

  • Секрети радості
  • Домашній концерт

Можливо, люди минулого були в чомусь щасливіші за нас. Але в одному нам, безсумнівно, пощастило більше: у нас є музика. Сучасні програвачі, магнітофони, радіо дозволяють нам не розлучатися з музикою ніколи. Мелодії різних жанрів і стилів супроводжують наше життя, перетворюючись в постійного супутника, компанії якого ми дорослішаємо, мріємо, закохуємося, розчаровуємося, змінюємося… Кожна нова смуга в нашому житті має своє звучання — у кого-то в юності була епоха бітлів, у когось- ера Шопена… У кого-то все життя проходить під знаком російського шансону. Від чого залежить вибір? Від типу особистості? Це не відповідь. Адже тип особистості теж звідкись береться. Можливо, розгадка в тому, яку музику ми слухали в ті часи, коли ще не мали музичних пристрастей і навіть не вміли самостійно включати магнітофон. Тобто в далекому дитинстві.

Секрети радості

Музика, що оточує недавно народжену дитину, стає частиною його світу. Він ще не вміє слухати музику, відчувати ритм, настрій мелодії, але вже щось сприймає, вбирає. Музика, розчинена в просторі, як вливающийся в кімнату дитини сонячне світло, що проникає в дитяче підсвідомість. Так само, як колір шпалер у дитячу, вона непомітно впливає на настрій малюка. Навіть дивно, що, приділяючи велику увагу оформленню інтер’єру, рівня освітленості дитячої кімнати, навіть фактурі іграшок, ми часто упускаємо з виду музику. Між тим, психологи давно помітили, що різні мелодії абсолютно по-різному діють на настрій дитини, а, перетворюючись на постійний фон, по-різному впливають на формування особистості. Причому фахівці одностайні: після дитячих пісеньок і традиційних колискових найбільш благотворно на дитячу психіку впливає класична музика. Дитина, з дитинства живе в оточенні мелодій Вівальді, Моцарта і Баха, виявляється в явному виграші порівняно з однолітками, пасивно слухаючими ритми «Російського радіо». У класичних мелодій є кілька явних переваг: гармонія, благородство інтонації та вражаюче багатство відтінків — все те, що допомагає маленькій людині, привыкающему слухати таку музику, стати справді культурним.

Між тим сучасну музику, як хорошу, так і саму погану, слухати простіше — вона володіє перевагами, притаманними саме нашого часу: чітким ритмом і динамікою. Звикнути до неї не становить праці. Полюбити і почати слухати класичну музику часто доводиться вчитися. І в цьому дитині варто трохи допомогти. Насамперед, важливо визначитися, яку класичну музику для дітей краще вибрати. Є деякі правила. Зокрема, дітям молодше трьох років не рекомендується слухати сумні, тривожні і трагічні мелодії — нехай навіть часто вони найгарніші. Можливо, коли ці малюки виростуть, вони (як і їх батьки) будуть віддавати перевагу саме мінор і трагічну експресію. Але маленькі меломани, як правило, тяжіють до вибору світлих, спокійних і оптимістичних інтонацій. І вони праві! На думку психологів, така музика створює у малюків позитивний настрій і допомагає їм відчувати життя як затишний і радісний світ.

Самий підходящий для маленьких любителів музики композитор — Вольфганг Амадей Моцарт. Його творчість — взагалі цікава загадка. Численні дослідження психологів показують, що музика Моцарта, гармонійна, світла і вишукано проста, чинить сильний позитивний вплив на розвиток дитячої психіки, творчого початку і інтелекту. До речі, добра музика Моцарта не тільки для дітей. У чому полягає секрет саме моцартівських мелодій — невідомо. Але він існує. Одна з версій зводиться до того, що Моцарт, став композитором в чотири роки, переніс у свою музику чисте дитяче сприйняття дійсності. Хоча, звичайно, вважати Моцарта тільки «сонячним композитором» було б помилкою в його творчості досить і справді трагічних творів. Дітям же найбільше подобаються його «Маленька нічна серенада», Турецький марш, а також арії з опери «Чарівна флейта», «Дон Жуан», «Весілля Фігаро».

Ще один композитор, творчість якого, безсумнівно, сподобається дітям — Петро Ілліч Чайковський. Причому, можливо, фрагменти з його балети «Спляча красуня», «Лускунчик», «Лебедине озеро» будуть мати більший успіх, ніж п’єси з «Дитячого альбому» і «пір року». Втім, всі ці твори Чайковського володіють одним величезним для початківця меломана перевагою — вони активно залучають слухача в своє середовище, пропонуючи йому уявити собі картини природи і поринути у світ старовинних сезонних розваг («Пори року»), або придумати якісь історії і зробити маленьке музичне подорож країнами світу («Дитячий альбом»), або… просто потанцювати. Треба визнати, що в музиці балетів Чайковського є щось таке, що не може залишити байдужою жодну дівчинку, мечтающую стати балериною, — а може бути, і не тільки таку дівчинку.

Чудові мелодії можна знайти і в Баха, який створив не тільки приголомшливі трагічні речі, але і чарівну «Жарт» (з Сюїти №2), та божественну Арію (Air) з Сюїти №3. А ще можна дати малятам послухати увертюри Россіні і вальси Штрауса, сонатини Клементі, п’єси Бетховена, старовинні марші… В принципі, у великих музичних магазинах сьогодні можна знайти готові диски з програмами, спеціально складеними для дітей — найчастіше це диски під маркою «Моцарт-ефект», упорядник Дон Кемпбелл. Однак батьки можуть і самі підібрати репертуар для свого малюка. Критеріями відбору повинні стати: живі (не електронні) інструменти, використані при запису, гарна мелодія, світлий настрій і реакція самої дитини.

Домашній концерт

Однак вибір музики — тільки півсправи. Спочатку музиці судилося залишатися в житті малюка тільки фоном, на який майже не звертають уваги. Дорослі часто вже не пам’ятають особливостей дитячого сприйняття музики, яка полягає в тому, що зовсім маленькі діти музику як би не чують — вони не реагують на неї, спокійно займаючись своїми справами: грають, малюють… Звичайно, навіть таке пасивне слухання відкладається в підсвідомості. Однак дитині можна допомогти «почути» музику, щоб її сприйняття було більш осмисленим і доставляло усвідомлене задоволення. Найпростіший прийом: запропонувати малюкові потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом або в компанії з іграшкою — а може бути, подивитися, як танцює мати. Інший випробуваний спосіб зацікавити — гра «На що це схоже?», коли дитина спробує вгадати, що він чує в музиці: шелест дощу, спів птахів, ходу різних тварин… Для цієї гри дуже підходять такі програмні твори, як «Пори року» — і Чайковського, Вівальді. П’єси, що не мають явного сюжету, по-своєму хороші тим, що з часом дитина зможе придумати до них будь-яку історію з неймовірними пригодами — і навіть намалювати до неї ілюстрацію.

Улюблена музика може стати вишуканим оздобленням дня. Одного разу вибрані красиві мелодії можуть служити запрошенням до столу, денної та вечірньої колисковими, фоном для занять, наприклад, малюванням — досить короткого впізнаваного фрагмента. До речі, важливо не «перевантажити» малюка музикою, не втомити — музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися в надокучливий шум. Поступово дитина звикає до життя під музику — причому під дуже хорошу музику. Він починає розрізняти відтінки і красу мелодій. Його світ стає багатшим, а почуття — тонше. З часом, років з трьох, він зможе слухати музику вже без додаткових ігор і прийомів — «давай потанцюємо», «на що це схоже»… Багато малюки до цього часу освоюють кнопочки музичного центру і самі починають ставити собі диски. Одного разу, коли дитина зможе з задоволенням слухати музику більше півгодини, можна буде влаштувати гарний домашній концерт: відкласти всі справи, нарядно одягнутися, погасити верхнє світло, запалити свічки і всією сім’єю мовчки послухати яку-небудь класичний твір, зручно влаштувавшись у кріслі. Найбільш «просунуті» маленькі любителі музики років у п’ять-шість вперше потрапляють на концерти. Правда, багатьом приємніше слухати музику вдома: в кінці кінців, де, як не вдома, можна схопитися з місця і потанцювати під мелодію, захопила тебе?

Зрозуміло, було б дуже здорово, якби в будинку іноді звучала жива музика, тобто хтось із дорослих грав хоча б простенькі мелодії на фортепіано, гітарі, акордеоні, скрипці і флейті. Деякі найпростіші музичні інструменти, може освоїти і малюк: тамбурин, металофон, сопілочку. Це варто зробити, незважаючи навіть на те, що найпростіші інструменти, такі, як, наприклад, трикутник, взагалі не видають звуків музики — вони лише виробляють звуки. Але звуки красиві, і вміння чути їх красу — теж ознака справжньої культури. Адже світ повний чарівних звуків, потрібно тільки почути їх. До речі, один із самих загадкових і чудових звуків можна відтворити за допомогою дуже простих предметів: гітари і жмені сухої рисової крупи. Якщо повільно висипати жменю рису на струни лежить гітари, вона видасть тихий і абсолютно казковий шелестить дзвін. Дитині обов’язково сподобається.

Дякуємо за консультацію керівника школи-саду і студії раннього розвитку «Моцарт-ефект», автора розвиваючих ігор Марину Агаєву.

Лара Леонтьєва
«Моцарт-ефект.ру»
Авторська стаття